Національний університет «Києво-Могилянська академія» є класичним університетом, що створює, зберігає та поширює знання у природничій, суспільній, гуманітарній і технічній наукових сферах. Могилянка — це спільнота, яка формує високоосвічену, національно свідому, чесну, небайдужу, творчу особистість, здатну незалежно мислити і відповідально діяти згідно з принципами добра та справедливості, для розвитку відкритого і демократичного суспільства.

НаУКМА є лідером в інноваціях й активно впливає на майбутнє українського суспільства і держави. У НаУКМА органічно поєднуються наукова діяльність, освітній процес і набуття практичних навичок найвищої якості. НаУКМА є престижним, визнаним міжнародною академічною спільнотою, дослідницьким університетом.

Могилянська спільнота

Могилянка — це спільнота вчених, викладачів, студентів, співробітників, випускників і друзів університету, людей різних культур і різного походження, які поважають, зберігають і розвивають культурні та духовні традиції Академії.

Особистість

Ми прагнемо, щоб кожен Могилянець був вільною, освіченою, відповідальною, творчою особистістю. Ми визнаємо толерантність невід’ємною рисою сучасної людини, яка, дотримуючись своїх принципів, приймає право іншого бути іншим.

 Гуманізм

Могилянка, сповідуючи принципи гуманізму, оберігає людину і людяність, боронить людську гідність, права і свободи. Ми вирізняємось особливо доброзичливою атмосферою у стосунках між викладачами, студентами, співробітниками.

Креативність

Могилянка плекає умови для розвитку і заохочує створювати, знаходити й упроваджувати інноваційні ідеї та рішення, виконувати завдання нестандартними методами. Засадничим принципом навчання у Києво-Могилянської академії є Liberal Arts, що надає студентам можливість отримати не лише набір знань, але і набір компетенцій, які дозволяють бути гнучкими, креативними і пристосованими до глобалізованого і мінливого ринку праці.

Лідерство

Києво-Могилянська академія є лідером в інноваціях й активно впливає на майбутнє українського суспільства і держави. Могилянка заохочує персональне лідерство, відповідальність і почуття обов'язку. Могилянка бере ініціативу і готова до відповідальності за розвиток української освіти, науки та інших сфер своєї діяльності.

Якість

Ми встановлюємо і дотримуємось найвищих стандартів у науковій діяльності, викладанні та навчанні. Ми відзначаємо Могилянців за досягнуті результати та відданість цінностям. Для Могилянки абсолютно неприйнятні плагіат і будь-які прояви корупційної поведінки. Могилянець отримує фахову підготовку державною мовою, мовою міжнародного спілкування — англійською, а також іншими іноземними мовами.

 Національна свідомість

Києво-Могилянська академія активно працює задля розвитку України. Ми є патріотами України, спілкуємось українською. Водночас повага до інших культур, традицій і мов є важливою складовою нашої свідомості.

Демократія

Демократизм, відкритість, прозорість, децентралізація, інклюзивність, протидія проявам авторитаризму, право на критику та увага до критики — наріжні принципи діяльності Києво-Могилянської Академії. Ми плекаємо академічні свободи, критичність та незалежність мислення.

Активна громадянська позиція

Києво-Могилянська спільнота є центром незалежної інтелектуальної думки й активною пасіонарною частиною громадянського суспільства незалежної України. Могилянка відстоює своє право на власну думку, право критично висловлюватись про дії влади, а також ті процеси, які відбуваються в українському суспільстві, пропонує та ініціює зміни, спрямовані на розвиток країни.

Києво-Могилянська академія починає свою історію від 1615 року — з братської школи, заснованої на Києво-Подолі при Богоявленському православному монастирі. Її створення започаткувало інституційну освіту в місті й сприяло поверненню Києву ролі провідного культурного центру та головного осередку митрополії. Традиційно вважається, що початок братству та монастирю зі школою і шпиталем поклало дарування шляхтянкою Галшкою Гулевичівною 15 жовтня 1615 року на їхню користь своєї садиби. Важливу роль у розвитку цих інституцій відіграла підтримка гетьмана Війська Запорізького Петра Конашевича Сагайдачного.

1620 року братство здобуло право патріаршої ставропігії, а 1629 – санкцію від короля Сигізмунда III. Першим ректором школи став Йов Борецький – майбутній київський митрополит. У її стінах діти з різних соціальних прошарків вивчали науки, що відповідали рівню «середнього» навчального закладу: від граматики до піїтики та риторики — разом з грецькою, латинською та польською мовами. Хоча точна кількість вихованців школи невідома, проте йдеться про щонайменше десятки осіб щороку.

1631 року за ініціативи Петра Могили на території Києво-Печерської лаври почала діяти ще одна школа. Її появу кияни сприйняли неоднозначно. 1632 року конфлікт вдалося вирішити об՚єднанням двох освітніх конкурентів в один колегіум. Він функціонував у стінах колишньої братської школи, але під опікою київського митрополита Петра Могили – «старшого братчика» і протектора. Колегіум, який за тогочасним звичаєм назвали на честь фундатора, діяв за гуманістичною моделлю освіти. Його аудиторні та позааудиторні практики і правила були близькими до поширених в усій Європі єзуїтських навчальних закладів.

Від початку Київський колегіум замислювався як осередок університетського типу, проте привілеї університетського статусу вдалося отримати не відразу. Лише 1658 року, згідно з одним із положень Гадяцького договору, заклад de jure отримав ті ж права, що й Краківський університет. Це був перший на українських теренах навчальний осередок із таким статусом.

Однак політичні перипетії не дали можливості вповні реалізувати ці права de facto. Через воєнні дії доби Руїни навчальний заклад неодноразово зазнавав руйнувань, а навчання могло певний час не проводитися взагалі. Зрештою Київ опинився у межах Московії, яка не мала університетської традиції.

Новий етап історії Академії розпочався наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Тоді розширилося коло наук, які викладалися, помітно зросла кількість спудеїв, звели новий навчальний корпус, покращилося економічне становище, а вихованці ставали відомими далеко за межами Києва. Академія залучила підтримку гетьмана Івана Мазепи.

У XVIII ст. навчальний заклад зазнав впливу загальноєвропейських освітніх новацій. Навчання і надалі велося латиною, однак поступово впроваджувалося вивчення нових європейських мов: з 1738 року – німецької, а з 1753 – французької. У другій половині XVIII ст. окремими дисциплінами (а не частини інших курсів, як було досі) стали географія, історія, математика тощо. У могилянських стінах здобували освіту діти української еліти, а також представники духовенства і нешляхетних станів. У різні періоди річна кількість вихованців коливалася від кількох сотень до понад тисячу студентів. За цим показником Академія є найбільшим освітнім осередком Східної Європи.

В останні десятиліття XVIII ст. Академія опинилася під колесами імперських освітніх реформ. Їй відвели роль вищого духовного навчального закладу. Зрештою 1817 року «Могилянські Атени» закрили, а 1819 року у їхніх стінах відкрився перший у Києві модерний вищий навчальний заклад – Київська духовна академія. Вона діяла до 1924 року за загальноімперськими статутами.

І ранньомодерна Могилянська, і модерна Духовна академії відіграли визначну роль в історії України, Східної Європи, Балкан і всієї православної ойкумени. Їхні вихованці працювали у різних містах не лише Західної Європи й Америки, а й у Константинополі та Пекіні. Серед них – знані політики (наприклад, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Пилип Орлик та ін.), сотні єрархів та першоєрархів різних Православних Церков (разом із Константинопольським патріархатом), відомі інтелектуали, науковці (як-от медик Данило Самойлович) і письменники (зокрема Іван Нечуй-Левицький).

Академія принесла в Україну університетську традицію, змінила освітній простір, дала освіту тисячам спудеїв і поширила європейські політичні доктрини, культурні коди та світоглядні ідеї. У другій половині XX ст. Академія, хоча й не існувала як інституція, залишалася символом української науки та освіти.

Відновлення діяльності Академії почалося з розпорядження Голови Верховної ради України від 19 вересня 1991 року. Офіційне відкриття та посвята перших вступників у студенти відбулися 24 серпня 1992 року. Головним ініціатором відродження академії був В’ячеслав Брюховецький, який разом з науковцями, викладачами та інтелектуалами розробив концепцію академії як інноваційного дослідницького університету, а також визначив напрями підготовки спеціалістів та структуру навчальної і наукової роботи.

1994 року Університет отримав статус національного та отримав ліцензію за найвищим 4-м рівнем акредитації.

Заснування та розквіт (XVII-XVIII ст.)

• 1615 рік:

Київська братська школа отримала приміщення від Галшки Гулевичівни та підтримку Війська Запорозького

• 1632 рік:

Школа об'єдналася з Лаврською школою, створивши Києво-Братську колегію, і отримала підтримку митрополита Петра Могили

Пізніше

За Гадяцькою угодою Колегія отримала статус Академії (юридичні права університету) і стала першим православним вищим навчальним закладом у Східній Європі, що видавала докторські ступені. В Академії розвивалися українська мова, література та культура, а також поширювалась освіта та релігійна культура серед козаків

Закриття та радянський період

• 1817 рік:

За розпорядженням уряду та указом Синоду, Академію закрили

• 1819 рік:

Відкриття у стінах Києво-Могилянської академії Київської духовної академії — православного вищого богословського закладу, єдиного на теренах України ХІХ - початку ХХ ст.

• 1919 рік:

Закриття Київської духовної академії більшовицькою владою

• 1935 рік:

Більшовики зруйнували Богоявленський собор Братського монастиря, який належав академії

Радянські часи

У будівлях академії на Подолі розміщувалося Київське вище військово-морське політичне училище

Відновлення та сучасність

• 1991 рік:

Відкриття Університету «Києво-Могилянська академія» на історичній території, ініціатором відновлення був літературознавець В'ячеслав Брюховецький

 • 1992 рік (24 серпня):

Посвята перших вступників у студенти Університету «Києво-Могилянська академія»

 • 1994 рік:

Університет отримав статус національного

• 1996 (30 червня):

Перша Конвокація: дипломи отримав 151 випускник

 Сучасність

НаУКМА позиціонується як один з перших європейських університетів України, має 8 факультетів, сотні партнерських вищих навчальних закладів та програм академічної мобільності. Могилянка — каталізатор основоположних змін у вищій освіті впродовж усіх років свого існування. Всі інновації, які зараз втілено у вищій школі України й закладено у новому Законі про вищу освіту 2014 р., було започатковано й апробовано в Могилянці. Це можливість творчої самореалізації особистості, модульно-рейтингова система, кредитна система, чотирирічний бакалаврат та дворічна маґістерська програма, вибіркові курси, Liberal Arts, перші в Україні PhD-програми і Докторська школа. Упроваджені нами освітні зміни були внесені до Закону України «Про вищу освіту» 2014 року.